Автор: Сергій

Коли і як можна отримати рішення про надання статусу безробітного?

Реєстрація безробітного здійснюється в день подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного до обраного нею міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості особисто, під час безпосереднього відвідування, в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі – Портал Дія) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
Рішення про надання статусу безробітного або відмову в наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного. Після чого безробітний отримує підтвердження на електронну пошту або на телефон про надання статусу безробітного та виплати допомоги із безробіття /або сповіщення про необхідність доопрацювання / або аргументована відмова.
Пункти 4, 17-19 Порядку реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 №792, передбачають подання до центру зайнятості наступних документів:

• паспорт громадянина України;
• довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• документ про освіту (за наявності);
• трудова книжка (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості).

Ви можете звернутися до будь-якого центру зайнятості, у будь-який зручний для Вас спосіб та час, де фахівці служби зайнятості надаватимуть Вам соціальні послуги щодо сприяння у працевлаштуванні, враховуючи професійні навички, освіту, потреби ринку праці, стан здоров’я, а також повну інформацію про всі наявні вакансії, згідно чинного законодавства про зайнятість населення, та всебічно сприятимуть Вашому працевлаштуванню, а також розмістять Ваше резюме у базі даних служби зайнятості.

В яких випадках період безробіття зараховується до страхового стажу?

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №1105, страховий стаж – період (строк), за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Зокрема, як зазначено у ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058, до страхового стажу зараховується:
✔ час перебування на обліку у центрі зайнятості у періоди, коли особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності);
✔ отримання допомоги по частковому безробіттю;
✔ отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв’язку з пандемією коронавірусу;
✔ отримання матеріальної допомоги під час професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.

Чи може ВПО працевлаштуватися за сумісництвом, якщо на основному місці роботи оформлено простій?

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб залишається одним з найгостріших питань Київської обласної служби зайнятості. Від цієї категорії громадян до фахівців центрів зайнятості поступають багато питань. Особливо від тих, у кого не розірвані трудові відносини. Чи може ВПО працевлаштуватися за сумісництвом, якщо на основному місці роботи оформлено простій? Чи можна при цьому працювати повний робочий час, а не на 0,5 ставки?
Згідно з нормами постанови КМУ від 4 березня 2015 р. № 81 на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови КМУ від 3 квітня 1993 р. №245 щодо тривалості роботи за сумісництвом заборони не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.
Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу, в тому числі і на повний робочий день.
При прийнятті працівника на роботу за сумісництвом роботодавець має дотримуватися вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП. За цією нормою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.
Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, відповідно запис до неї про прийняття на роботу за сумісництвом може проводитись за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом.
Інформація про трудові відносини із сумісниками обов’язково відображається роботодавцями у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, тобто робота за сумісництвом зараховується до трудового стажу.

Отримайте он-лайн консультацію за допомогою телеграм-каналу Київського обласного центру зайнятості: https://t.me/+fnLlSCkuIls1ZjVi
Чат-бот Київського обласного центру зайнятості: @test1874661bot
Пропонуємо ознайомитися з інформацією щодо актуальних подій та змін у роботі Київської обласної служби зайнятості на наших
Фейсбук-сторінці (https://www.facebook.com/kyivobl),
Інстаграм-сторінці (https://www.instagram.com/kobl_cz/)
на сайті Київського ОЦЗ (https://kir.dcz.gov.ua/).

Як виявити аферистів в розмові/листуванні з потенційним роботодавцем
На цьому етапі ви вже відгукнулися на вакансію або ж зацікавилися нею. Але ще маєте шанс «зіскочити з гачка», якщо будете уважні, спілкуючись з потенційним роботодавцем. Ось що одразу має насторожити.

Вас просять надіслати гроші. Як ми вже писали (http://surl.li/cjkvx), це неприпустимо. І пояснення, за що треба платити, не має жодного значення.
✔ Як переконатися, що це не шахрай? Ніяк. Це обман — і крапка.

Порушені правила ділового етикету. З кандидатом одразу переходять на «ти», використовують нетипову для ділового спілкування лексику чи наказовий тон.
✔Як переконатися, що це не шахрай? Звісно, ми всі іноді буваємо не в гуморі. Проте справжній професіонал ніколи не дозволить собі грубіянства в діловому спілкуванні. Як і надмірної доброзичливості та вживання пестливих слів. «Рибка», «сонечко», «киця» — це не про ділове спілкування. Рекрутери собі не дозволяють подібного і завжди звертаються до кандидатів на ім’я чи ім’я та прізвище. Чуєте інше — припиняйте спілкування.

Відсутність конкретики в спілкуванні. Компанія як була в описі «динамічною», «з молодим, енергійним колективом» та «перспективною», такою і залишається на співбесіді. Без фактів, аргументів, хоч якихось доказів. Описати ваші основні обов’язки на посаді роботодавець теж не може.
✔Як переконатися, що це не шахрай? Чесний роботодавець розуміє, що обирає не лише він, але і його. Тому лише радий надати інформацію про компанію. Поставте йому, наприклад, такі запитання:
• якими є цілі компанії на найближчі 1-2-3 роки;
• якими будуть ваші основні обов’язки на посаді;
• хто буде вашим безпосереднім керівником;
• яким чином буде нараховуватися зарплата;
• як буде вимірюватись ефективність вашої праці і т.д.

Це прості та типові для співбесіди запитання, й рекрутер має швидко та змістовно на них відповісти. Шахраї ж, навпаки, будуть робити все, аби уникнути відповідей на такі запитання.

Листування чи спілкування по телефону починається з обіцянок. Вам можуть гарантувати високі заробітки, вигідні умови. Будь-які питання про компанію, вакансію, інших членів команди ігноруються.
✔Як переконатися, що це не шахрай? Ринок праці — не місце для гарантій чи обіцянок. Проте тут є місце для конкретики та укладання цивільно-правових відносин, за якими роботодавець зобов’язується надати якісні умови праці та вчасно виплачувати зарплату, а працівник — вчасно та якісно виконувати роботу відповідно до вимог.

Вам одразу розповідають про систему штрафів. Спілкування, яке починається з погроз, вже не віщує нічого хорошого. Тим більше, штрафи як покарання українським законодавством заборонені.
✔Як переконатися, що це не шахрай? В такому випадку краще одразу завершити спілкування. Так зазвичай працюють компанії, які шукають віддалених менеджерів з продажів. Їм обіцяють наче непогану зарплатню, але в результаті система штрафів зводить ваш заробіток майже до нуля.

5 порад, які допоможуть не потрапити в пастку шахраїв

1. Шукайте роботу лише на надійних job-порталах, де є якісна модерація запитів на розміщення. Проте врахуйте: шахраї постійно вдосконалюють свої навички, вигадують нові схеми обману та часто діють бездоганно. Іноді вивести їх на чисту воду можливо лише на етапі особистої комунікації. Тому, на жаль, навіть надійні та перевірені job-портали можуть помилятися.
2. Перевіряйте інформацію про компанію у відкритих джерелах: відгуки на перевірених форумах, офіційний сайт, сторінки в соцмережах. За найменшої підозри звертайтеся до офіційних представників компанії за роз’ясненнями.
3. Готуйте універсальний список питань, які поставите рекрутеру чи іншій контактній особі на співбесіді.
4. Одразу закривайте вакансії, де пропонують абсолютно вільний графік роботи та великий дохід.
5. Припиняйте комунікацію, якщо просять заплатити за навчальні матеріали, надіслати фото документів, виконати об’ємне тестове завдання тощо.

Завжди будьте обережні, мисліть критично, й тоді ніякі шахраї вам не страшні!
Шукайте роботу за сприяння Київської обласної служби зайнятості. Для цього щоденно на сайті Київського ОЦЗ (https://kir.dcz.gov.ua/) та профілі Київської обласної служби зайнятості у соціальній мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/kyivobl) оприлюднюються свіжі вакансії, діє телеграм-канал ДЦЗ: «Робота зараз: Державна служба зайнятості» https://t.me/worknowdcz, де можна підписатися на розсилку вакансій за регіоном чи галуззю. Знайти прийнятні пропозиції роботи клієнтам допомагають посадовці базових центрів зайнятості чи філій КОЦЗ (контакти – за посиланням https://kir.dcz.gov.ua/publikaciya/kontakty-centriv-zaynyatosti-kyyivskoyi-oblasti), консультаційна підтримка – на телеграм-каналі Київського ОЦЗ (https://t.me/+fnLlSCkuIls1ZjVi), а також за номерами телефонів гарячої лінії +38 (044) 296-78-38 ( у робочі дні).