| № п/п | Найменування населених пунктів, що входять до складу старостинського округу | Чисельність наявного населення | Загальна площа території (км²) |
| 1 | село Копилів | 888 | 9,792 |
| 2 | село Северинівка | 185 | 8,743 |
с. Копилів
Слово «копил» означає особливий вигляд сокири. Через село проходили один із Змійових валів, стара поштова дорога на Житомир. На території Копилова знайдені сліди діяльності людини в часи пізнього палеоліту — кам’яні рубила та сокири.
Після визвольної війни українського народу проти польських поміщиків у 1648-1654 рр. Копилів залишився в складі Польщі, але за Андрусівським перемир’ям 1667 р. відійшов до Росії.
У 1738 р. село належало двом господарям Коссавському та Йосипу Дзєваловському.
На південний захід від села до наших днів збереглися рештки земляного валу, який був укріплений кордоном між Росією і Польщею, встановленим за згаданим Андрусівським перемир’ям.
У 1777 р. в селі збудовано церкву.
У 1882 році власником маєтку став фон Мекк – остезійський дворянин, талановитий інженер.
У 1889-1890 рр. до Копилова кілька разів приїздив і проживав у ньому деякий час великий російський композитор П.І. Чайковський.
Після придушення революції 1905-1907 рр. селяни звернулися до фон Мекка з проханням продати частину землі і головний панський будинок для школи. Бо діти виростають неписьменними.
У 1919 р. в Копилові було організовано комітет незалежних селян. Для боротьби з бандитами організовано загін самооборони з 10 осіб.
У 1922 р. у Копилові було створено сільськогосподарську артіль «Добробут».
У 1923 р. було відкрито початкову школу.
У 1933 р. вона була перетворена на неповну середню.
У 1924 р. в Копилові створюється комсомольський осередок.
У 1925 р. в селі відкрито агрошколу, в якій навчалося 40 осіб.
Незабаром кількість учнів виросла до 100.
У 1929 р. агрошколу було перетворено в зоотехнічну школу. Вона готувала спеціалістів тваринництва.
У 1934 р. школу було переведено в Полтаву.
У 1927 р. організовано меліоративне товариство.
У 1941 р. гітлерівські війська окопували Копилів. Понад 500 копилівців стали на захист Батьківщини.
З 1943 р. по 1945 р. у приміщенні маєтку Фон-Мекків розміщувався військовий госпіталь. Пізніше до 1954 р. в цьому приміщенні була розташована центральна районна лікарня, а потім – Копилівська середня школа, сільська рада.
На початку 60 – рр. XX ст. силами колгоспу збудовано сільський стадіон у панському парку.
У 1960 р. копилівська школа стала середньою. Працював філіал дитячої музичної школи.
У 1970 р. було створено «Копилівське дослідне поле» ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виведення нових сортів озимих культур.
У 1973 р. побудовано нову середню школу.
У 1974 р. відкрито новий ФАП.
В 2002 р. відкрито ТОВ «Глибочиця» – по виготовленню та фасуванню цукерок, ТОВ «Атрибут» – по пошиттю шкіргалантереї, цех по виготовленню полімерних виробів «Європолімерстиль».
Копилів був центром сільської ради до складу якої увійшов населений пункт Северинівка.
с. Северинівка
Село виникло приблизно у XVI ст. Належало до Макарівського помістя.
В 1920 р. встановилася радянська влада. Було створено комнезам. Пізніше створено сільськогосподарську артіль, а вже перед війною на базі неї – дослідне господарство «Северинівське».
У роки війни северинівці воювали з фашистами.
У 1965 р. зведено пам’ятник загиблим воїнам.
У 1964 р. в результаті об’єднання, утворено дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства «Копилово».
В 90-х рр. XX ст. в Северинівці відкрито Українську православну церкву-Київського патріархату.