Автор: Сергій

В Макарівській ДПІ ГУ ДПС у Київській області під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» платники податків отримали відповіді щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій. На запитання платників податків відповідав в.о. начальника Макарівської ДПІ Олександр Омельченко.

Податківець детально роз’яснив про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), яка здійснюється за основним місцем обліку платника. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись РРО чи ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України. Для цього платникам потрібно подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.

Цікавилися платники також термінами реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій.

Олександр Омельченко наголосив, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Застосування ПРРО регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Сплачені процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті – сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті,- перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Право на податкову знижку виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним – п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п. 175.4 ст. 175 ПКУ, право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст.175, надається платнику за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, то право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Згідно з п. 175.5 ст. 175 ПКУ, у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, то до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що згідно з нормами чинного законодавства, РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій не застосовується платниками єдиного податку І групи.

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, до платників єдиного податку, які відносяться до І групи, належать фізичні особи – підприємці), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Працівники Макарівської ДПІ ГУ ДПС у Київській області постійно проводять роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання щодо застосування РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій.

07.08.2023 року в.о. начальника Макарівської ДПІ Олександр Омельченко провів зустріч з фізичними особами – підприємцями щодо обов’язкового застосування РРО/ ПРРО.

Під час зустрічі фізичним особам – підприємцям (ФОП) надано вичерпну інформацію щодо обов’язку здійснення розрахункових операцій із застосуванням РРО або ПРРО ФОПами – платниками єдиного податку другої – четвертої груп з 01.01.2022р.

Також податківці повідомили, що суб’єкти господарювання мають можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО, розповіли, що ПРРО – це програма, або додаток на смартфоні, планшеті, комп’ютері, які дозволяють з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

Представники податкової служби акцентували увагу, що інструкції стосовно встановлення та налаштування ПРРО, роз’яснення для платників, форми ПРРО, запитання – відповіді суб’єктів господарювання розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у спеціальному банері «Програмні РРО».