Категорія: Територіальна оборона

Патріот, розвідник, десантник, депутат Фастівської міської ради. З 2014-го на захисті країни, обороняв Донецький аеропорт. «Він жив і вчиняв лише так, як йому підказувала совість. Тім був справжнім і наповненим змістом. Він жив гідно і загинув, як Герой, рятуючи усіх мешканців нашого міста», — написали друзі. У Фастові вулицю Суворова перейменували на його честь. Залишилися дружина Людмила та троє дітей: Денис, Софія, Захар.

Народився у селі Залісці Тернопільської області. Працював будівельником. Грав на музичних інструментах, був душею товариства. 24 лютого пішов у військкомат добровольцем. Постійно чергував з тероборонівцями на блокпостах, виконував бойові завдання. 18 березня 2022 року загинув від мінометного обстрілу штабу тероборони. «Він навчив мене бути сильною», — сказала його дружина Тетяна. Залишилися троє повнолітніх дітей, мати, цивільна дружина та її син.

Родом із Макарова. Працював у дорожній службі, потім кур’єром. Мешкав з родиною у селі Гавронщина. Півтора року воював у зоні АТО. 24 лютого відвіз дружину з дочкою до матері і пішов у військкомат. 18 березня загинув від влучення ворожого снаряду у штаб ТрО. «Він мені казав: Я так тебе люблю, що готовий за тебе померти. Доньку носив на руках. Дитина мені казала: Мамо, поверни мені тата», — розповіла дружина Вікторія.

Родом з Рівненської області. Навчався у Вараській школі №2. Працював монтажником. На третій день повномасштабної війни, 26 лютого 2022 року, став на захист родини та Батьківщини. Служив водієм. «Був добрим і батькам, і в сім’ї: дітям і дружині», — написала знайома. Поховали бійця в селі Стара Рафалівка на Рівненщині. Залишилися дружина і три доньки.