Автор: Сергій

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, відповідно до якого з 1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після такого припинення фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок за себе.

На період мобілізації роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Штрафи та пеня за порушення у зв’язку зі сплатою єдиного внеску не застосовуються протягом дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення.

Звертаємо увагу, що надана законодавством можливість не сплачувати єдиний внесок у період дії воєнного стану є лише правом платника, а не звільненням його від нарахування внеску.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Це визначено частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, у разі прийняття ФОПом рішення про несплату єдиного внеску, страховий стаж для призначення пенсії йому нараховуватися не буде.

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізичні особи, які мають у власності будинки, об’єкти нежитлової нерухомості, земельні ділянки є платниками податку за таке майно.

Нарахування відповідних податків здійснюють органи податкової служби та надсилають громадянам податкові повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для сплати. Нараховану суму податку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення.

У разі якщо платник виявив розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні – рішенні та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню, він може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення звірки.

Крім того, звертаємо увагу громадян, в яких відбулись зміни в реєстраційних даних, зокрема місця проживання, такі громадяни зобов’язані протягом місяця проінформувати про це орган податкової служби. Для цього їм необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем реєстрації заяву за формою № 5ДР.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни у визначений законодавством термін, отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно, вони зможуть своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати податків.

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2022 року, яка подається до 31 грудня 2023 року.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Платники можуть подати декларацію в один із таких способів:

• особисто або уповноваженою на це особою;
• надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;
• засобами електронного зв’язку в електронній формі (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання декларації).

Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

На запитання платників податків відповідав начальник Макарівської ДПІ ГУ ДПС у Київській області Лілія Джига.

Було надано відповіді на такі запитання:

1. Які нововведення використання РРО та/або ПРРО під час воєнного стану?

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
– проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 Закону № 265;
– зупинено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265 (п. 13 розділу II Закону № 265). Тобто, зупинено заборону використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

На період воєнного стану надано можливість проводити розрахункові операції з використанням ПРРО в офлайн-режимі у понад встановлені Законом № 265 обмеження офлайн-часу.

Таким чином розрахункові операції, що будуть здійснюватися у ПРРО в режимі офлайн, можуть здійснюватися без встановлених часових обмежень.

2. Чи мають застосовувати касові апарати в 2023 році підприємці-платники єдиного податку?

Підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі проведення готівкових розрахунків зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства. Крім того, підприємці платники єдиного податку, які здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі шляхом перерахування коштів за товар чи послугу банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця через установу банку чи внесення готівки через касу банку, не зобов’язані застосовувати РРО.

3. Чи можуть підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів у разі здійснення роздрібної торгівлі на території села?

При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

4. Що робити касиру, якщо ПРРО не дає можливості закрити зміну?

Насамперед слід встановити вид несправності, адже можливі два варіанти поломки. Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, необхідно оновити його версію, та повторити процедуру закриття зміни.
Якщо ж несправний пристрій, необхідно подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. У Повідомленні необхідно зробити позначку про несправність. Після відновлення роботи пристрою подайте Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316604). У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.

5. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Під час спілкування громадяни отримали вичерпні відповіді на всі запитання.