Автор: Сергій

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) , є 2022 рік.

Платниками МПЗ є резиденти, які володіють та/або користуються (орендують/суборендують) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь – п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

Загальне МПЗ фізичним особам, не зареєстрованим як фізичні особи – підприємці, визначається контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 01 липня року, наступного за звітним – п.п.170.14.3 п.170.14 ст.170 ПКУ.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь – п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ.

Тобто, вперше ФО, не зареєстровані як ФОП, отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, у 2023 році за 2022 рік.

Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів/наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки/надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 11 ст. 9 Закону №265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що проводити розрахункові операції на програмному реєстраторі розрахункових операцій суб’єкт господарювання може самостійно або визначати уповноважених осіб – касирів.

Фізична особа – підприємець може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису особи чи електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа. Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів чи печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Дані сертифікатів електронних підписів чи печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ внесені зміни з 01.08.2023 року, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та доповнено новим пунктом 9 прим. 1 щодо особливостей переходу СГ, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на ту систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи абзацу другого п.п. 9 прим. 1.4.1 п.п. 9 прим. 1.4 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дохід, отриманий у період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Звертаємо увагу, що відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Комунікаційна платформа: kyivobl.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, платники податку мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається згідно зі ст. 175 ПКУ. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року – п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за цим кредитом, то одержувач такого молодіжного кредиту може претендувати на податкову знижку лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. У разі повної компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів, платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

За сім місяців поточного року бізнес Київщини сплатив до Державного бюджету 1,5 мільярда гривень податку на прибуток.

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що з 1 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування. З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html