Автор: Сергій

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що згідно з абзацами першим – другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

• перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (абзаци перший і сьомий п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС.

Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою може здійснюватись у межах підприємницької діяльності або без реєстрації підприємцем.

Звертаємо увагу громадян, що відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.4 ПКУ, дохід від надання нерухомого майна в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) оподатковується за ставкою 18 %. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військового збору і оподатковується за ставкою 1,5 %, відповідно п. 16.1 підрозділу 10 «Перехідних положень» ПКУ.

При цьому сам об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного м2 загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 %.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу.

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Відповідно до п.п.49.18.4 п.49.18.ст.49 ПКУ податкова декларація подається до 01 травня року,що настає за звітним.

При наданні в оренду нерухомого майна фізичною особою (орендодавцем) суб’єкту підприємницької діяльності (орендар), податковим агентом платника податку виступає орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем своє реєстрації в один із таких способів:
особисто або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет».

Слід зазначити, що у разі звернення платника фахівці податкової служби надають консультативну допомогу з питань заповнення податкової декларації.

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує нагадує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

• особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
• надсилається поштою;
• в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login

Макарівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області нагадує, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну ( умм ) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст.ст. 3–31 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, далі – Закон № 108).

Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст.ст. 35–36 Закону № 108, контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи. Податкові органи мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з умм законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, також несуть відповідальність.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням cум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя ст. 24 Закону № 1058).

Таким чином, через несплату або неповну сплату єдиного внеску наймані працівники втрачають страховий стаж та можливість одержання достойної пенсії за віком, по інвалідності, в зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то працедавці зобов’язані неухильно дотримуватись чинного законодавства з питань оплати праці.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у 2024 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено такі розміри мінімальної заробітної плати:
у місячному розмірі: з 01 січня – 7100 грн, з 01 квітня – 8000 грн;
у погодинному розмірі: з 01 січня – 42,6 грн, з 01 квітня – 48 грн.

Податки з мінімальної зарплати з 01 квітня 2024 становитимуть:
Посадовий оклад – 8000 грн.
ПДФО – 8000 х 18% = 1440 грн.
ВЗ – 8000 х 1,5% = 120 грн.
ЄСВ – 8000 х 22% = 1760 грн.

Отже, при посадовому окладі (ставці) працівника у розмірі 8000 грн. утримання складуть: 1560 грн. (ПДФО 1440 + ВЗ 120).

До виплати працівнику: 6440 грн/місяць (8000 – (1440 + 120)).

Сума нарахованого роботодавцем ЄСВ – 1760 грн

Також показник мінімальної заробітної плати вплине на розмір ЄСВ для ФОП, який підвищиться з 1562 грн. до 1760 грн. з 01 квітня 2024 року.

Максимальна база нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати, тож, у 2024 році вона складе:
січень – березень: 106500 грн. (15 х 7100);
квітень – грудень: 120000 грн. (15 х 8000).

Максимальна сума ЄСВ, яку сплачує ФОП, складатиме з 01 квітня 2024 року – 26 400 грн (8000 х 15 х 22%).