
Сьогодні День захисту дітей. І хочеться говорити не стільки про свято, скільки про самих дітей і про те, яким має бути їхнє дитинство.
Кожна дитина заслуговує на прості речі: прокидатися у своєму ліжку, ходити до школи, зустрічатися з друзями, займатися улюбленою справою, будувати плани на літо й мріяти про майбутнє. Без страху, тривог і вимушених переїздів.
На жаль, для багатьох українських дітей війна стала частиною життя. Хтось втратив дім, хтось чекає рідних із фронту, хтось навчився розрізняти звуки вибухів раніше, ніж мав би знати таблицю множення. І це те, з чим жодна дитина не повинна стикатися.
Ми, дорослі, не можемо повернути їм усі втрачені дні. Але можемо зробити багато, щоб поруч були турбота й підтримка, щоб діти мали можливість навчатися, спілкуватися, розвиватися і просто бути дітьми. Це наша відповідальність, і вона не обмежується одним днем у календарі.
Дорогі діти! Бажаю вам більше приводів для усмішок, вірних друзів, цікавих відкриттів і здійснених мрій. Не втрачайте своєї допитливості, не бійтеся пробувати й вірте в себе. Нехай поруч завжди будуть ті, до кого можна прийти з будь-яким запитанням, радістю чи проблемою.
А всім дорослим бажаю терпіння, мудрості й сил. Бережімо дітей, слухаймо їх і пам’ятаймо, що для щасливого дитинства потрібні не гучні слова, а наша щоденна увага та конкретні справи.
Нехай усі діти України зростають у безпеці, любові та мирі. Саме такого майбутнього ми маємо для них прагнути.
Вадим ТОКАР,
Макарівський селищний голова