Тоді багато хто не розумів, що сталося насправді – найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства.
Не було чітких інструкцій. Не було розуміння масштабу.
Але були люди, які пішли туди боротися з атомом, який в одну мить перетворився на найбільшу руйнівну силу.
Без нормального захисту.
Без усвідомлення, що це означає для їхнього здоров’я і життя.
Вони не були героями з фільмів.
Це були звичайні люди, які зробили свою роботу тоді, коли від цього залежало дуже багато – існування людства. Без перебільшення.
І заплатили за це дуже високу ціну.
Сьогодні поруч із нами ще є ті, хто пройшов через Чорнобиль.
З роками їх стає менше. І від цього ще важливіше не забути, хто і якою ціною тоді втримав ситуацію.
Без гучних слів. Просто пам’ятаємо.
🕯️ Світла пам’ять тим, хто не дожив до сьогодні.
Шана тим, хто поруч із нами.
Вадим ТОКАР,
Макарівський селищний голова
